Затримкою мовленнєвого розвитку називають відсутність мовлення або різке його відставання від нормативних показників у дітей до трьох років.
Причини:
- різноманітні порушення внутрішньоутробного розвитку;
- складні пологи;
- загальна ослабленість дитини через часті захворювання;
- недостатнє спілкування дитини з дорослими;
- глухонімота батьків;
- різкі порушення мовлення близьких;
- двомовність у сім`ї;
- педагогічна занедбаність.
У першу чергу логопед вивчає медичну картку (висновок дитячого невролога, який оглядав дитину з ЗНМ, дані огляду педіатром та іншими дитячими лікарями) і, розпитуючи батьків, знайомиться з особливостями раннього розвитку мовлення дитини.
Далі проводиться діагностика усного мовлення для з'ясування рівня сформованості компонентів мовної системи.
При загальному недорозвитку мовлення у дітей важливо провести обстеження слухомовної пам'яті та інших психічних процесів.
