Критерії для написання цілей для навчання дитини з ООП
Функціональність
Ціль має бути значима для учня та доступна для досягнення в навчальному закладі.
Відповідає рівню розвитку учня
Ціль поставлена відповідно до теперішнього рівня розвитку дитини (не в минулому чи майбутньому – тут і зараз).
Ціль можна спостерігати
Ціль має бути сформульована так, щоб можна було побачити, як учень демонструє навичку. Опис має бути настільки чітким, щоб будь-який фахівець міг зрозуміти, на що потрібно дивитись і за чим спостерігати.
Вимірюваність
Ціль має бути сформульована так, щоб будь-який фахівець міг виміряти результати (наприклад, кількість правильно вирішених прикладів).
Критерії засвоєння цілі
В описі цілі мають бути зазначені виміри, за допомогою яких можна визначити, чи досягнув учень цілі (наприклад, 8 з 10 літер в рядку написані в межах робочого рядка – ціль писати правильно та охайно досягнуто).
Позитивне формулювання цілі
У цілі повинно бути описано, чого учень має навчитись робити, а не те, чого йому не слід робити (НЕПРАВИЛЬНО – “учень не буде битись, коли контактуватиме з іншими дітьми”, ПРАВИЛЬНО – “учень проситиме словами іграшки в інших дітей”).
Треба зауважити, що до переліку цілей в ІПР можуть бути записані будь-які (актуальні для конкретної дитини в конкретний час) цілі.
На першому місці завжди буде безпека життя дитини (адже у школі дитина повністю під відповідальністю вчителя або асистента вчителя). Тобто, якщо дитина має проблемну поведінку, яка якимось чином може зашкодити самій дитині чи іншим, насамперед ми повинні працювати над нею. Безпека – понад усе.
Друге, на що варто звернути увагу, – система комунікації дитини, як з дорослими, так і з дітьми. Чи ваш учень володіє вербальною мовою (і на якому рівні), чи використовує альтернативні системи комунікації (систему обміну картками чи жестову мову)? Як звертається по допомогу (і чи звертається взагалі)? Як комунікує з іншими дітьми класу? Відповіді на ці запитання можуть стати цілями для вашої ІПР.
Третє, і не менш важливе – це навички самообслуговування. Починаючи від “підготуватись до уроку” і закінчуючи “самостійно відвідати вбиральню” (зверніть увагу, чи знає ваш учень, що таке “вбиральня”, чи батьки вдома використовують інше формулювання). Ці навички життєво необхідні для кожної дитини. І вони також можуть стати цілями в індивідуальній програмі розвитку. Наприклад, якщо дитина забуває помити руки після туалету, у пригоді вам стане візуальний розклад для дій у вбиральні.